School of Sufi Teaching

Школа суфійського вчення, Україна

Навчання вченням орденів Накшбанді, Муджаддіді, Чішті, Кадирі та Шадхілі

Support the Sufi School
Sufi School is a non-profit charity involved in creating awareness about Sufism and providing authentic Sufi teachings to sincere seekers.

All the teachings are given free of cost and students are not charged for attending our weekly gatherings for teaching, mentoring, discussions and group practices.

Our activities are carried out through voluntary donations. We request you to donate generously to support our work. Any amount of donation to help us to continue this good work will be appreciated and thankfully accepted.

PayPal
Use PayPal to send a donation to the School of Sufi Teaching. You can also add a payment reference.

If you don't have a PayPal account, use this link to make a donation via credit card.

Wire transfer
For transfers in the UK (in GBP) use the details below.

Name: The School of Sufi Teaching
Account Number: 11397222
Sort Code: 40-03-16
Bank: HSBC UK

International transfers
Preferred option for cheap international transfers: Send money to our WISE account.

Історичний розвиток

Хоча Суфізм завжди асоціювався з духовним виміром, термін «Суфізм», здається, не використовувався ще впродовж багатьох років з часів запровадження ісламу. Яка ж тоді історія Суфізму і звідки він виник?

У всі часи і в усіх місцях були люди, чия глибока жага і внутрішній неспокій тягнули їх проводити час у медитації, молитві або усамітненні. Такою людиною був пророк Мухаммад (мир йому і благословення Всевишнього), який ще до отримання пророчих одкровень періодично усамітнювався в печері за межами Мекки, щоб молитися Богові.

Пізніше, коли з’явилася рання мусульманська громада, деякі сподвижники Мухаммада також були схильні до найглибшого вираження та проявлення своєї любові до Бога. У Корані сказано: «Воістину, твій Господь знає, що й ти, й ті, хто з тобою, звершуєте молитву протягом двох третин ночі, половини чи третини.» [Коран, 73:20].

Настанови, що лежать в основі практик Суфізму, містяться в Корані та у вченні Пророка (мир йому і благословення Всевишнього). Наприклад, практиці мовчазного поминання Бога (зікр хафі) Пророк (мир йому і благословення Всевишнього) вперше навчив свого сподвижника Абу Бакра (Нехай буде задоволений ним Аллах) (пом. 634 р. н. е.), коли вони шукали прихистку в печері під час хіджри – подорожі з Мекки у Медину.

Суфійську практику закликання до Бога вголос (зікр джалі) можна віднести до настанов, даного Пророком (мир йому і благословення Всевишнього) своєму зятю та першій людині, що прийняла іслам – Алі (пом. у 661 р. н. е.).

Мірадж, або нічна мандрівка, Пророка (мир йому і благословення Всевишнього) здавна надихала містиків як метафора духовного шляху. Пророк (мир йому і благословення Всевишнього) був фізично перенесений Богом із Мекки до Єрусалиму, а з Єрусалиму був перенесений крізь сім небес, нарешті досягнувши «відстані двох поклонів» до Бога. Так само і Суфій прагне подолати фізичні обмеження простору й часу й наблизитися до Божественного.

Ці та інші приклади демонструють, що у житті Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Всевишнього) вже був сильний містичний елемент.

Появу перших осіб, які назвали себе «Суфіями», зазвичай пов’язують з історичними подіями VII-VIII століть. Орієнтовно між 622 і 632 рр. нашої ери пророк Мухаммад (мир йому і благословення Всевишнього) заснував у Медині спільноту, яка відображала ісламські принципи справедливості, правосуддя, порозуміння, благочестя та чуйного лідерства. Після завершення його життя, перші чотири наступники його влади – Халіфи, уважно слідували його вказівкам. Вони керували поселеннями мусульман, які швидко розросталися, відповідно до вчення Корану та сунни (приклади поведінки та слова Пророка (мир йому і благословення Всевишнього)).

Протягом ста років після хіджри відбулися значні політичні потрясіння, і управління мусульманською громадою вийшло з під керівництва її найбільш релігійно відданих членів. Деякі громади помітили, що їхні правителі занурилися в мирські справи та егоїстичні цілі. У результаті, багато відомих і шанованих мусульман взагалі відмовилися від політичного життя і влади. Протягом двохсот років після смерті Пророка (мир йому і благословення Всевишнього), деяких із тих, хто відкидав світську владу, почали називатися Суфіями. Перський Шейх Абу Хашим Куфі (Нехай буде задоволений ним Аллах) (помер приблизно 776 р.) був першою людиною, кого так називали. Між 660 і 850 рр. виникли перші Суфійські школи.

Другий етап у поширенні Суфійських вчення збігається з іншим важливим аспектом ісламської історії, починаючи з 850 року і закінчуючи десятим століттям. Грецька філософія та наука набули популярності серед мусульман, а ісламське суспільство зіткнулося з появою раціональної науки. Віра простих людей похитнулась до основ. Їх охопили сумніви. Щоб протистояти цим тенденціям, Суфійські вчителі наголошували на значимості доктрини ‘ішк (пристрасної любові) і досвіді, досягнутому через духовні стани серця.

Третій етап розвитку Суфізму припадає на десяте століття. Мудреці цієї епохи намагалися відтворити релігійний дух, який пронизував би повсякденне життя людей. Вони зрозуміли, що людська поведінка не може покращитися, доки людські серця будуть занурені у світські турботи. Вони наголошували на очищенні особистості, скеровуючи людей до подолання зумовленості, пов’язаної зі світськими бажаннями та раціональним мисленням. Вони допомагали людям активувати своє внутрішнє життя, забезпечуючи фундамент і дисципліну для етики та моралі у повсякденному житті.

Між Х і ХІІ століттями Суфізм став широко шанованою практикою. Багато великих вчених і духовних вчителів  жили і практикували в цей період, розповсюджуючи Суфійські практики та термінологію. Було засновано тарикати (ордени).

До кінця ХІІІ століття Суфізм став чітко визначеною наукою про духовне пробудження. Шляхом експериментів і досліджень Шейхи розробили методи самовдосконалення, ефективність яких була підтверджена численними учнями. Суфійські тарикати стали основою для широко поширеного містичного руху, що дав нове життя віковічним духовним пошукам людства.

Total
0
Shares
Попередня стаття

Походження Суфізму

Наступна стаття

Глобальні питання і суфізм

Related Posts
Детальніше

Глобальні питання і суфізм

Бачення Суфізму є актуальним як для сучасного суспільства, так і для питань, які визначатимуть напрямок розвитку людства в майбутньому. Проблеми, що стосуються суспільних цінностей, культурної різноманітності, збереження довкілля, економічної справедливості та вирішення конфліктів, завжди актуальні для вчення ісламу. Історично різні…
Детальніше

Що таке Суфізм (Тасаввуф)?

Прагнення до містики притаманне кожній людині, незалежно від її віросповідання. Це – бажання відчути вимір за межами матеріального світу, пізнати духовну Сутність, і повернутися до неї. Це прагнення проявляється у людей по-різному: у когось воно дуже сильне, у інших –…
Детальніше

Походження Суфізму

Сходознавці висловлюють різні думки щодо походження Суфізму. Деякі автори стверджують, що на нього вплинула грецька філософія. На підтримку цієї гіпотези, професор Р.А. Ніколсон з Кембриджа навів подібність між працями Суфіїв і грецьких філософів. Інші автори стверджують, що Суфізм походить від…
Детальніше

Суфізм та майбутнє людства

Щоб зрозуміти, в якому напрямку рухається людство, ми повинні розглянути, як ми опинилися там, де ми є. Історично склалося так, що кожен народ мав певне уявлення про вищу силу чи сили, до яких люди могли звертатися за допомогою в життєвих…