Пошуки тих, хто мандрує Суфійським шляхом, є практичними та особистими, а не теоретичними, і отримані в результаті усвідомлення важко передати словами. Суфізм – це подорож від внутрішнього до зовнішнього. Через усвідомлення себе, шукач усвідомлює Бога. Через усвідомлення Бога шукач стає безкорисливим.
Перші кроки
Одне з перших усвідомлень учнів – це усвідомлення трансцендентного виміру. Побачивши недоступні розуму аспекти всесвіту, вони відчувають смак чогось, що виходить за межі матеріальних явищ. Нове бачення реальності починає впливати на їхнє життя і думки.
У міру того, як учні пробуджують серце та інші лата’іф (тонкі центри свідомості), їхнє розуміння себе поглиблюється. Раціональний розум розширюється, і шукачі отримують осяяння, необхідне для того, щоб побачити всі аспекти існування в належній перспективі.
Подальші усвідомлення
Учні, які старанно виконують практики, отримують особистий досвід наступних тверджень:
- Феноменальний світ матерії та індивідуальної свідомості є лише частковою реальністю.
- Людина має інше «я», відмінне від емпіричного «Я»: вічне «Я».
- Людина може мати безпосередній досвід Божественного через дбайливо виплекану внутрішню сутність, яка є вищою за розум та інтелект.
- Завдяки сумлінному виконанню дисципліни під керівництвом авторитетного наставника, людина може ототожнити своє обмежене «Я» з істинним «Я».
Після певного моменту усвідомлення стають невіддільними від способу буття людини. Учням стає зрозуміло, що людина не просто раб інстинкту, а має прагнення до вираження вищих цінностей і волю, здатну контролювати свої вчинки. Коли учні починають бачити Божественну Присутність у всьому, вони стають більш здатними зрозуміти сенс людського життя – як свого особистого життя, так і колективної долі людства. Вузькі, егоцентричні точки зору поступаються місцем ширшій перспективі, заохочуючи учнів робити кожну думку, слово і вчинок формою ‘ібдаха (поклоніння) і хідма (служіння). Вони наближаються до стану свідомого бажання добра, навіть у ситуаціях, що не передбачають особистої вигоди чи зовнішнього тиску.
Подорож
Знаючи з упевненістю, що всім керує Божа воля, шукачі прагнуть покладатися на Бога, бути терплячими і сприйнятливими. Завдяки практикам вони також можуть отримати підтвердження того, що життя після смерті існує. Усвідомлення того, що цей світ є підготовкою до життя наступного, ще більше надихає їх до більш побожного, доброчесного способу життя.
Крок за кроком його або її колишнє буття перетворюється, поки з Божої ласки він або вона не досягне фана і бака: досвіду єдності, знищення або поглинання в Божественному, перебування у Всевишньому і з Всевишнім.
Досвід єдності не є остаточною реалізацією Суфійського шляху. Ті, хто досягає цієї стадії, повертаються з неї, щоб допомагати своїм ближнім. Вони перебувають з Богом і в цьому світі одночасно, перетворюючи близькість, яку вони відчувають до Творця, на служіння творінню. Вони тримають себе налаштованими, готовими до виконання обов’язків і відповідальності, які Бог ставить перед ними у повсякденному житті. Світ подібний до майстерні, якою керує Бог, а Суфій на найвищому щаблі реалізації – це працівник, що прагне якнайкраще виконати свою роль, завжди покладаючись на милість і благословення Бога.
