Досвід, накопичений за століття демонструє, що Суфійська медитація (муракаба) веде до всіх етапів досконалості. З цієї причини, хоча Шейхи нашого ордену також виконують зікр (згадування Бога), даруд (прохання про благословення Пророка ﷺ) і рецитації, муракаба є найважливішою складовою їхньої внутрішньої роботи.
Походження
Витоки муракаби лежить у словах пророка Мухаммада ﷺ:
«Поклоняйся Аллаху так, ніби ти бачиш Його, і якщо ти не бачиш Його, то знай, що Він бачить тебе».
Буквально муракаба означає «чекати», а також «гарантувати» чи «захищати». У Суфійській термінології муракаба означає відмову на певний період часу від мирських справ із наміром дотримання духовних настанов, які отримав учні від свого Шейха.
Інакше кажучи, у внутрішньому єстві людини існують тонкі центри свідомості. Якщо, отримавши настанови, людина відволікається від мирських справ, щоб зосередитися на цих тонких центрах, то це і є медитація.
Медитація веде до гнозису і прокладає шлях до близькості з Богом. Коли той, хто шукає, відмовляється від інших занять і сидить в очікуванні благословень від Бога, то рано чи пізно він починає відчувати якусь активність у серці, іноді у вигляді тепла, іноді – руху, а іноді – поколювання.
Техніка
Під час медитації той, хто у пошуку, не повинен зосереджуватися на духовній формі чи кольорі серця, оскільки вся увага має бути спрямована до Божественної Суті, яка – набагато більше ніж будь-які всі властивості та якості. В медитації необхідно сидіти в щонайменше тридцять-сорок п’ять хвилин. При цьому не потрібно приймати якусь особливу позу чи положення. На початку практик у голові того, хто у пошуку, часто виникає потік думок – не варто турбуватися про це. Хазрат Азад Расул (нехай буде задоволений ним Аллах) говорив, що ми не маємо намагатися зосередити свої думки, як це практикується в йозі та інших духовних техніках. Ми ж намагаємося пробудити серце.
Ціль
Коли серце пробуджується, думки поступово стихають. Згодом той, хто шукає входить у стан, що називається дрейфуванням або дрейфом, і проникає в інший вимір. Існує різниця між дрейфуванням та сном.
Дрейфування – це тінь (само)розчинення у Бозі. Хазрат Шейх Ахмад Фарукі Сірхінді (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав:
«Він приходить, і Він забирає тебе».
У стані сну душа схиляється до нижнього царства і знаходить притулок у серці. У стані дрейфування душа схиляється до вищого царства і знаходить притулок у собі.
Коли той, хто шукає, перебуває в стані дрейфування, він не усвідомлює себе як окрему істоту. У цьому стані може також переживати видіння (кашф). Проте, не варто надавати особливого значення такому досвіду, адже у того, хто щось шукає, можуть бути свої ментальні проекції щодо цього. Хазрат Шейх Ахмад Фарукі Сірхінді (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав:
«Ці переживання виникають лише для того, щоб порадувати серце того, хто шукає. Кінцева мета перебуває попереду».
Хазрат ‘Ала’ ад-дин ‘Аттар (нехай буде задоволений ним Аллаг) (пом. у 1400 р.) сказав, що медитація – це краще, ніж практика пам’яті по формулі заперечення і ствердження. Через Суфійську медитацію стає можливим досягти стану намісника Бога в пануванні фізичного світу і світу духу.
